Шкільний репетитор

 

1. Загадка про частину мови.

 

Ранок. Стіл. Портфель. Сніданок.

Млинчик. Бутерброд, чайок.

Дорога, школа, парта, дошка,

Ручка, олівець, урок.

Клас, підручник,  друг, щоденник –

Назви всім дає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Іменник як частина мови

(питання і завдання підготувала Кравчук Л.В.)

Які іменники не належать до жодної відміни?

 

(Іменники поділяються на 4 відміни за тим, як вони змінюються, проте іменники, які не змінюються (журі,таксі, резюме) та ті, які змінюються, як прикметники(вартовий), іменники, які вживаються тільки в множині (двері, граблі, сіни)не належать до жодної відміни.

Як визначити відміну іменників?

( Ів. – це ім. чоловічого, жіночого, спільного (подвійного) роду, які в Н.в. однини мають закінчення –а,-я: листоноша, Оксана,праця, собака;

. – це іменники чоловічого роду, які в Н.в. однини мають нульове закінчення та о: хліб, край, батько; це іменники середнього роду, які в Н.в. однини  мають закінчення –о,-е, -я: вікно, море, життя;

. – це іменники жіночого роду, які в Н.в. однини мають нульове закінчення та іменник мати: сіль, любов, вірність.

 

4в. – це іменники середнього роду, які в Н.в. однини мають закінчення – а, -я, а в родовому відмінку суфікси –ат, -ят, -ен: ягня, лоша, дівча, плем’я.                    

Практичне завдання

1. Записати подані іменники у 4 колонки за відмінами. Іменники, які не належать до жодної відміни, записувати не потрібно.

Адажіо, совеня, синь,вороня, стріла,світ,листоноша, ательє, весло, лінь, ім’я, область, телятко, інжир,  вуаль, лошатко,какаду, оповідь, Оксана,  воля, туман, оздоба, орленя, листя,  день,фойє,  дівча,  успіх, удавенятко ( від великого удав), малятко, швець, оленя, імпульс, шосе, курча.

Відповідь: І відміна ( стріла, листоноша, Оксана, воля, оздоба); ІІ (світ, весло, інжир, туман, листя, одяг, день, успіх, швець, імпульс); ІІІ ( синь, лінь, область, вуаль, осінь); ІУ ( совеня, вороня, ім’я, телятко, лошатко, орленя, дівча, удавенятко ( від удав), малятко, оленя, курча).

Ключ. У кожному іменнику підкресліть першу букву та прочитайте вислів.

 

Як визначити відмінкову групу іменників І і ІІ відмін( крім іменників на –ар, -ир, -яр)?

(Тверда, м’яка, мішана група іменників І і ІІ відмін визначається  за кінцевим приголосним основи: основа іменника кінчається на твердий нешиплячий  – це тверда група (базіка, доброта, степ, дядько).

    На твердий шиплячий – мішана група (груша, каша, плече, плащ, площа,  сажа).

Основа іменника кінчається на будь-який м’який – м’яка група ( пісня, мрія, день, збіжжя, суддя). До м’якої  групи належать також іменники середнього роду на –е з основою на не шиплячий ( серце, море, поле, віконце), тому що при відмінюванні кінцевий приголосний  основи в них  стає м’яким.

 

 

Практичне завдання

 

2. Випишіть підряд іменники І і ІІ відмін у три колонки: тверда, мішана, мяка група.

Мураха, ясен, груша, горище, здоров’я, вишня, вдача, стихія, життя, діжка, знання, морж, острівець, змішувач, сміх, стебельце, діжа, лихо, квітень, озеленювач, затишшя,

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте вислів Л. Сент-Екзюпері.

Відповідь:тверда група ( мураха, ясен, діжка, сміх, лихо): мішана група (груша, горище, вдача, морж, змішувач, діжа, озеленювач); м’яка (здоров’я, вишня, стихія, життя, знання, острівець, стебельце,квітень, затишшя).

 

Як визначити групу іменників ІІ відміни на –ар, -ир ?

(Групу іменників ІІ відміни на –ар, -ир визначаємо так:

У родовому відмінку однини -ар, -ир наголошені – це тверда група, а не наголошені – мяка група.

 

Р.(кого? чого?) –ар, -ир

Так! Наголошені!

Тверда група

Р.(кого? чого?) –ар, -ир

Ні! не наголошені!

Мяка група

буксир – буксира

 

кобзар - кобзаря

бригадир – бригадира

 

казкар - казкаря

базар – базару

 

аптекар - аптекаря

командир – командира

 

Поводир - поводиря

 

Слід запам’ятати, що, як виняток, до твердої групи належать такі слова: комар, варвар, долар, панцир, пластир ( комара, варвара, долара, панцира, пластира), а до м’якої групи -  Ігор, якір, єгер ( Ігоря, якоря, єгеря).

 

 

 

 

 

     3. Питання-відповідь

     Як розподілити  в групи іменники ІІ відміни на –яр ?

1. Усі назви осіб ( крім муляр, ювіляр, столяр,мадяр)  належать до мішаної групи: газетяр, гусляр, бджоляр, човняр, бетоняр, скляр тощо.

2. Усі інші  слова ( разом із винятками)  належать до твердої групи: футляр, екземпляр, капіляр, маляр.

 Практичне завдання

 

  1. 1.  Випишіть іменники ІІ відміни  в три колонки: 1)тверда, 2)мяка,3) мішана група.

Богатир, бджоляр, Оскар, ідея, вугляр, пластир, лялькар, Ігор, формуляр, пустир, сміттяр, усвідомлення, ювіляр, ноша, ліхтар, скляр, охоронець, командир.

 

М’яка група ( богатир, ідея, лялькар, Ігор, пустир, усвідомлення, ліхтар, охоронець); мішана група ( бджоляр, вугляр, сміттяр, ноша, скляр.

5. Питання-відповідь.

 

             Чому в іменниках української мови багато різних закінчень?

Закінчення іменника залежить не тільки від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи. Інколи закінчення залежить і від значення слова. Тому й багато різних закінчень.

 

 

 

 

                                                                                                                            

М’яка група ( богатир, ідея, лялькар, Ігор, пустир, усвідомлення, ліхтар, охоронець); мішана група ( бджоляр, вугляр, сміттяр, ноша, скляр.

6. Питання-відповідь.

             Чому в іменниках української мови багато різних закінчень?

Закінчення іменника залежить не тільки від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи. Інколи закінчення залежить і від значення слова. Тому й багато різних закінчень.

 

1. Закінчення іменників І відміни

 

                                            О д н и н а

Від-

мінки

Тверда група

 

              Мяка група

(основа не на й)     (основа на й)

Мішана група

Н.

дошка, стіна (-а)

доля, земля (-я)

мрія  (-я)

груша, круча (-а)

Р.

Д.

З.

О.

-ою

-ею

-єю

-ею

М.

               Закінчення таке, як у давальному відмінку

Кл.

-е, -ю

 

                        

 

 

 

 

 

                                                                                                      

Закінчення іменників І відміни

 

Від-

мін-

ки

                              М   н   о   ж   и   н   а

Тверда група

             М яка  група

Мішана група

Основа не на й

Основа на й

Н.

дошки, стіни (-и)

землі, долі (-і)

мрії (-ї)

груші, кручі (-і)

Р.

                     н у л ь о в е          з а к і н ч е н н я

Д.

- ам

- ям

- ям

-ам

З.

                     Як у називному чи родовому відмінку

О.

- ами

- ями

-ями

- ами

М.

- ах

- ях

- ях

- ах

Кл.

                     Як у називному відмінку

 

Винятки: у родовому відмінку множини – мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень); статей, вошей, мишей, свиней.

2. Закінчення іменників ІІ відміни (чоловічий рід)

 

Від-

мін-

ки

                                О    д    н    и    н    а

Тверда група

 

(стіл, дядько)

         М я к а   г р у п а

Мішана група

 

(плече, кущ, палач)

Основа не на й

( Ігор, янтар)

Основа на й

(край, обрій)

Н.

-о; нульове

н  у  л  ь  о  в  е         з  а  к  і  н  ч  е  н  н  я

Р.

- а, - у

- я, - ю

- я; - ю

- а, - у

Д.

- ові/ - у

- еві/ -ю

- єві/ - ю

 

З.

Як у називному або родовому відмінку

О.

- ом

- ем

- єм

- ем

М.

-і, -ові/ -у

- і, - еві/ - ю

- ї, - єві/ - ю

-і, - еві/ -у

Кл.

-е, - у

- ю

- ю

- е, - у

 

Від-

мін-

ки

                              М  н  о  ж  и  н  а

Тверда група

(стіл)

   М  я  к  а    г р у п а

Мішана група

(кущ)

Основа не на й

(день)

Основа на й

(урожай)

Н.

-и, - і, - а

Р.

- їв, нульове зак.

- ів, (-ей)

-їв

-ів

Д.

-ами

-ям

-ям

-ам

З.

Як у родовому або називному відмінку

О.

-ами (-ьми)

-ями (-ьми)

-ями

-ами

М.

-ах

-ях

-ях

-ах

Кл.

                       Як у називному відмінку

 

 

Увага! Н.мн. – друзі, снігурі, звірі, комарі, пазурі – мають закінчення і, хоч це іменники твердої групи; вуса(і вуси), вівса, хліба(і хліби з інщим значенням). Р.мн. – чобіт, циган, чоловік(у значенні осіб); гостей, коней. О.мн. – гістьми(і гостями), чобітьми(і чоботами, чоботями), кіньми ( і конями).                                                                                                                                   

3. Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду:

Відмінки

                    Однина

            Множина

 

Тверда

група

М’яка

група

Мішана

група

Тверда

група

Мяка

група

Мішана

група

Н.

-

-а, -і

-а,-і

Р.

-ів, нуль.

нуль.-ів

-ів,нуль.

Д.

-ам

-ям

-ам

З.

                    Як  у називному відмінку

О.

-ом

-ям

-ем

-ами,

-има

-ями

-ами

М.

-і(-у)

-і,-у

-ах

-ях

-ах

 

Увага! Н.відмінок і Кл. множини – очі, плечі. Р. мн. – очей, плечей ( і пліч). О. мн. – очима, плечима, коліньми ( і колінами), крильми ( і крилами).

 

4. Закінчення іменників ІІІ відміни:

Відмінки

    Однина

                       М н о ж и н а

Основа на нешиплячий

 

Основа на шиплячий

 

Н.

тінь, ніч,мати

тіні, матері

ночі, печі

Р.

-ей(-ів)

-ей

Д.

-ям

-ам

З.

нульове зак.

-і, -ів

О.

-ями

-ами

М.

(на) -і

-ях

-ах

Кл.

-е (-и)

  Як у називному відмінку

 

Увага! Н. і Кл. однини – мати. Р і З. мн. – матерів.

 

5. Суфікси та закінчення іменників ІУ відміни:

в

і

д

м

і

н

к

и

  Однина

  Множина

     З суфіксом –ат-

З суфік-

сом

 

-ен-

 

 (імя)

(плем’я)

  З  суфіксом -ат

З суфіксом

 

 

-ен

 

(імена)

(племена)

не після

шиплячого

 

(ягня)

після

шиплячого

 

(вовча)

не після

шипля-

чого

(ягня)

після

шипля

чого

(вовча)

Н.

-ята

-ата

-ена(-я)

Р.

-яти

-ати

-ені, -я

-ят

-ат

-ен-(нуль.)

Д.

-яті

-аті

-ені

-ятам

-атам

-енам(-ям)

З.

             Як у називному відмінку

Як у називному або родовому

О.

-ям

-ам

-енем,-ям

-ятами

-атами

-енами

(- ями)

М.

-яті

-аті

-ені

-ятах

-атах

-енах(-ях)

 

Увага! Н.мн. – вим’я, тім’я. Р.мн. – вим’їв, тім’їв.

Бесіда. Яке закінчення мають іменники, що вживаються тільки в множині?

Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, що належать до тієї чи іншої відміни:

 

Н.      канікули           двері          ворота            гроші

Р.       канікул             дверей       воріт              грошей

Д.      канікулам         дверям        воротам          грошам

З.       канікули           двері          ворота            гроші

О.      канікулами        дверима     воротами        грошима

                                   дверми                             грішми

М.     на канікулах       дверях        воротах          грошах

        

Питання-відповідь. Чи всі іншомовні слова-іменники можуть відмінюватися?

Не відмінюються деякі іншомовні слова з кінцевим голосним: метро, кіно, парі, пенсне, журі, кенгуру, кашне ( але пальто відмінюється: пальта, пальту і т.д.);

 

Питання-відповідь. Чи всі прізвища жіночого та чоловічого роду можна відмінювати?

Жіночі прізвища на приголосний та –о не відмінюються: про  Олю Марущак, Ганну Калантай, Ірині Пронькович,  з Оксаною Петренко (але чоловічі прізвища відміняються: про Дмитра Марущака, Дениса Калантая, Івану Проньковичу,  з Миколою Петренком).

Увага! Не відмінюються  іншомовні жіночі та чоловічі прізвища на –ово, -их, на голосний –о, -і, -е  (є) та жіночі іншомовні прізвища, що закінчуються на приголосний:  Чудних, Дородних. Бодуен де Куртене,   Ежен Потьє,  Софі Лорен, Томазо Альбіноні,  Таніта Тікарамдеякі 

                                                                                                                                                                              

 Не відмінюються деякі іменники абревіатури: ООН (Організація Обєднаних Націй) , МАН (мала академія наук). Але: вийшли із ЗАГСу (заклад актів громадського стану),  із ТЮГу(театру юного глядача).

Практичне завдання

 

  Орієнтуючись на таблицю закінчень, поставте іменники в орудному відмінку однини (ким? чим?) і запишіть у дві колонки: 1. З буквою о в закінченні; 2. З буквою е або є в закінченні.

Ключ. У кожному слові потрібно підкреслити другу від початку букву. Якщо правильно виконаєте завдання, то прочитаєте вислів І. Карпенка-Карого.

Алмаз, сюрприз, паранджа, янтар, серце, Ася, яблунька, депеша, яблуня, директор, ядро, межа, звіробій, вітер, вдача, пісняр, пластир, комар, плащ, вівчар.

Відповідь. Із закінченням о ( алмазом, сюрпризом, яблунькою, директором, ядром, вітром, пластиром, комаром); із закінченням е,є ( паранджею, янтарем, серцем, Асею, депешею, яблунею, межею, звіробоєм, вдачею, піснярем, плащем, вівчарем).

          

  Орієнтуючись на таблицю закінчень, потрібно поставити іменники в називному відмінку множини і записати у дві колонки: 1. Із закінченням и: 2. Із закінченням і.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте вислів М. Рильського.

Взірець, осокір, картяр, огорожа, плуг, горіх, хрущ, подорож, ювіляр, панчоха, ошуканець, ніша, ударник, бригадир, муляр, снігур, верф, якір, джгутик, пустир, книжка, аптекар, льотчик, лижа, комаха, огірок, страйкар, сич, помідор.

Відповідь. Із закінченням и ( осокори, плуги, горіхи, ювіляри, панчохи, ударники, бригадири, муляри, джгутики, книжки, льотчики, комахи, огірки, помідори). Із закінченням і ( взірці, картярі, огорожі, хрущі, подорожі, ошуканці, ніші, снігурі, верфі, якорі, пустирі, аптекарі, лижі, страйкарі, сичі).

Питання-відповідь.

1. У написанні закінчень іменників найчастіше можуть сплутуватися голосні і та и.

Пам’ятаймо!

А) У закінченнях –ів, ові, еві – завжди пишеться і. В закінченнях – ами – и. (батько – батькові, батьків, батьками; кущ, кущеві, кущів; мати – матерів, матерями; сіль – солями, курча – курчатами);

 

                                                                                                                                       

Б) У давальному  та місцевому відмінках однини іменники усіх відмін і груп мають закінчення – і, причому г, к,х перед і чергуються із з,ц,с: щока – на щоці, смуга – на смузі, муха – мусі;

В) В іменниках м’якої та мішаної груп І і ІІ відмін, і усіх іменниках ІІІ відміни та в іменниках ІУ відміни з суфіксом –ен буває лише закінчення і: земля – землі, груша – груші,  пень – пні,  кобзар – кобзарі, плющ – плющі, верф – верфі, ім’я – імені.

Г) В іменниках твердої групи І і ІІ відмін та іменниках ІУ відміни з суфіксом –ат- у родовому відмінку однини та називному множини буває лише закінчення и: стіна – стіни, стіл – столи,  муляр – муляри, дівча – дівчати. Але не забувайте про винятки: комарі, хабарі, снігурі та ін..

       Питання-відповідь

Правопис іменників ІІІ відміни в орудному відмінку однини

  1. В орудному відмінку однини всі іменники ІІІ відміни мають лише  закінчення  -ю: ніч - ніччю, честь - честю, гуаш - гуашшю, любов'ю.

Зверніть увагу! Основа цих іменників може писатися по-різному.

  1. В орудному відмінку в основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному та знахідному відмінку: радість-радістю (хоч радості), піч-піччю (хоч печі),мати-матір, матір’ю (хоч матері).
  2. Перед закінченням приголосні подовжуються відповідно до правил: річ-річчю, розкіш-розкішшю, подорож-подорожжю, але мудрість-мудрістю, кров-кров’ю.
    1. Перед закінченням після губних та р ставимо відповідно апостроф: любов’ю.

 

 

  1. 5.   Практичне завдання

 

  Поставте іменники в орудному відмінку однини та випишіть у колонки: 1)слова  з буквами, що подвоїлися; 2) слова з буквами, що не подвоїлися; 3) слова з апострофом.

  Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву та прочитайте закінчення вислову педагога В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі…

   Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть, Об, радість, гниль, старість, далеч, мати.

Відповідь. Із подвоєнням (емаль, подорож, ожеледь, гниль, далеч); без подвоєння (зніяковілість, шерсть, смерть, жовч, вживаність, снасть, радість, старість); з апострофом (кров, верф, Об, мати).

 

 

Творення і правопис імен по батькові

  1. Чоловічі імена пр. батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса  -ович: Михайлович, Юрійович, Олегович,Васильович.
  2. Декілька чоловічих імен по батькові, творяться за допомогою суфікса –ич: Сава-Савич ( і Савович), Лука-Лукич (і Лукович), Кузьма-Кузьмич (і Кузьмович), Хома-Хомич (і Хомович), Яків – Якович, Ілля – Ілліч.
  3. В імені Григорій при творенні імені по батькові відпадає ій – Григорович, а до основи імені Микола додається ай – Миколайович.
  4. Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса – івн (а): Ольга Михайлівна, Катерина Юріївна, Наталія Іллівна, Олена Кузьмівна.
  5. Деякі імена по батькові творяться з відхиленням від даного правила: Яківна, Григорівна, Миколаївна (рідко  Миколівна).
  6. Відмінюються жіночі імена по батькові як іменники І відміни твердої групи( як, наприклад,  ім’я  Іванна)

Н. Іванна Павлівна

Р. Іванни Павлівни

Д. Іванні Павлівні

О. Іванною Павлівною

М. при Іванні Павлівні

К. Іванно Павлівно

 

       6.Практичне завдання

 

  Від поданих імен утворіть чоловічі імена по батькові та запишіть у дві колонки: 1) на –йович 2) на –ович (після інших приголосних не й).

Ключ.  У колонці №1 прочитайте з перших букв продовження  народного вислову: «Людська душа …», а в колонці №2  прочитайте з перших букв народне прислів’я.

Дмитро, Сергій, Олекса, Віталій, Іраклій, Борис,  Роман, Едуард, Терентій, Ігор, Лаврентій, Мирон, Олексій, Яків, Микола, Богдан, Артем, Григорій, Артур, Тарас, Степан, Трохим, Андрій, Василь, Євгеній, Олег.

Відповідь. (-йович: Сергійович, Віталійович, Іраклійович, Терентійович, Лаврентійович, Олексійович, Миколайович, Андрійович,  Євгеній; ович: Дмитрович, Олексович, Борисович, Романович, Едуардович, Ігорович, Миронович, Яків, Богдан, Артем, Григорій, Артур, Тарас, Степан, Трохим, Василь, Олег.)

 

 

 

 

7.Практичне завдання

 

Завдання. Від поданих імен утворіть  жіночі імена по батькові і запишіть у дві колонки: 1) на –ївна; 2) на –івна

Ключ. З перших букв прочитаєте жіночі імена

Сергій, Григорій, Овсій, Анатоль, Леонтій, Олексій, Микола, Нестор, Інокентій, Наум, Ярмолай, Арсен.

Відповідь. (-ївна: Сергіївна, Овсіївна, Леонтіївна, Олексіївна, Миколаївна, Інокентіївна, Ярмолаївна; -івна: Григорівна, Анатолівна, Несторівна, Наумівна, Арсенівна.

 

ПОПРАЦЮЙ САМ! ПОПРАЦЮЙ У ПАРІ!

Урок цікавої граматики

«Кожне рідне слово – то частина мови»

 

Рідна мова ввібрала в себе материнську лагідність і ніжність, людське  добро та  мудрість предків. Кожне слово можна порівняти з квіткою, яка має свою неповторну красу та аромат. Володимир Сосюра сказав про мову так:

                                             О місячне сяйво і спів соловя,

                                              Півонії, мальви, жоржини!

                                              Моря бриліантів, це – мова моя,

                                              Це – мова моєї Вкраїни!

Ми  повинні вдосконалювати своє мовлення, збагачувати свій  словниковий запас, берегти рідну мову,  дбати про її красу, передавати інформацію та свої найкращі почуття. Надіюся, що ваші почуття не зводитимуться лише до таких, які має школярик Петя Отже, хвилинка – веселика.

ПЕРШИЙ ЛИСТ
Петя Коржик, той, що ходить до другого класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу:
«Добрий день вам, дядьку й тітко! Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості, татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
Я вас перший на пероні між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу».

Продовжуючи хвилинку-веселинку, сподіваюся, що  й ваші оцінки сьогодні не будуть такими, як у цього синочка з  гуморески Павла Глазового.

МУЧЕНИК НАУКИ
Повернувся першокласник із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.
— Що з Тобою, мій синочку? — засміялась мати.—
Та невже ти в школі носом учишся писати?
— Смійся, смійся,— каже хлопчик.— Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму зошиті побачиш..

 

 

Увага! Вчитель запитує!

?   А)  Скільки слів у сучасній українській мові? ________________

Інформація!Наша мова – це океан слів, і кожне слово належить до певної частини мови.

?   Б). Який же розділ мовознавства є вченням про частини мови?_________________

?   В) Перед вами  тексти гуморесок Павла Глазового.  Яка частина мови, на вашу думку, представлена найбільшою кількістю слів у цих текстах? ______________________

?   Г) Коли б ми почали малювати символічну квітку частин мови, відводячи одну пелюстку на одну частину мови, то із скількох пелюсточок складалася б наша квітка?____________

 

 

?  Д)Установити відповідність,дібравши до кожної цифри правильний варіант

1.Повнозначні(самостійні) частини мови

А. частка, прийменник, вигук

2. Службові частини мови

Б. іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово

3. Не належить до перших двох груп

В. сполучник, прийменник, частка

 

 

Г. вигук

 

Е) Заповнити таблицю іменних частин мови, прислівника та дієслова

Частина мови

На яке питання

     відповідає

Що означає

Розряди за значенням

Граматичні     ознаки

1.Іменник

 

 

називає

1.Назва істоти

2.

3.

4.

Рід, відміна(не для множини), група(не для множини, н.з.), відмінок, число

2.Прикметник

 

 

називає

1

2

3

Ступінь порівняння(н.з.),

рід, група відмінювання, відмінок, число

3.Числівник

 

 

називає

1

2

 

Рід(н.з.),  відмінок, число(н.з.)

4.Займенник

 

На всі вищенаведені

вказує

1

2

3присвійний

4

5

6

7відносний

8неозначений

9

Рід(н.з), відмінок, число(н.з.)

5.Прислівник

 

 

 

Характеризує дію або ознаку

1

2міри й ступеня

3

4

5причини

6

Ступінь порівняння (н.з.)

Невідмінювана ч.м.

 

 

 

 

 

6.Дієслово

 

 

означає

Має форми:

1 Неозначена

2

3

4 Форма на –но,-то

5

 

Має вид, перехідність і неперехідність, спосіб, час, змінюється за особами

 

1.1.       Вписати граматичні ознаки підкресленого іменника.

 Як не любити любовю наснажених, мудрістю сповнених книг.(неістота, рід ___, відміна ___, група ____, відмінок ___, число однина)

Хвилинка-веселинка.

Івасику, як на твою думку, слово «штани» в однині чи в множині?

- Верхня частина в них – однина, а нижня – множина.

 

Інформація. Розглянемо таблицю

Іменники лише в:

однині

множині

  1. Означають речовину: вода, вугілля, залізо, молоко, сметана тощо
  2. Вказують на опредмечену якість  або дію: блакить, синь, дружба, боротьба,  гостинність, краса, любов, людяність тощо
  3. Власні назви: Десна, Дніпро, Київ, Піщана, Леся, Тарас
  4. Парні предмети: двері, ворота, вила, окуляри, ковзани,сани тощо
  5. Речовини: вершки, дрова, дріжджі, прянощі, консерви тощо
  6. Збірні предмети: гроші, надра, хащі, фінанси, витрати, канікули тощо
  7. Назви процесів, дій, почуттів, емоцій: пустощі, відвідини, веселощі, гордощі, прикрощі, заручини тощо
  8. Деякі власні назви: Карпати, Черкаси, Суми, Альпи, Афіни тощо
 

 

1. 2. Відгадати загадку та визначити відміну іменника

Він усьому голова! ( __________)

Хто мовчки говорить, а всіх навчає ( __________)

У нашої бабусі сидить маля у кожусі, проти печі вигрівається, без водиці умивається (__________)

Несу, несу – не винесу, мету, мету – не вимету(________)

2.1.  З якими прикметниками в цьому  реченні можна утворити ступені порівняння?

Висока, замолоду ще  білява жінка,  розчісувала зараз  своє  сиве,  тонесеньке  та предовге волосся.

 

2.2. Утворити ступені порівняння прикметників із обраними словами

 

Хвилинка-веселинка

-Чому ми кажемо «материнська мова»?

- Бо мати більше говорить, ніж батько.

- Яка була погода під час канікул?

- Святкова!

3.1.  Числівник чи інша частина мови? (Усно)

 

П’ятеро, п’ятий, п’ятірня, п’ятірка, п’ятиповерховий,  по-п’яте, сотня, десяток,  шестеро, кілька, дюжина, десяток,  третина, кільканадцять, втроє, третій, одна ціла дві десятих.

 

3.2.  Провідміняти числівники: сорок , шістдесят, двісті.

 

 

4.1.Розглянути таблицю розрядів займенників

Особові

Зворотний

Питальні

Відносні

Заперечні

Присвійні

Вказівні

Означальні

Неозначені

я

ти

він

вона

воно

ми

ви

вони

себе

хто?

що?

який?

чий?

котрий?

скільки?

(Тільки в питальних речен.)

хто

що

який

чий

котрий

скільки

(для зв’язку частин складного речен.)

ніхто

ніщо

ніякий

нічий

нікотрий

ніскільки

мій

твій

свій

наш

ваш

їхній

її

його

той

цей

такий

стільки

весь всякий сам

самий кожний (кожен) інший жодний (жоден)

дехто дещо деякий хтось щось якийсь хто-небудь що-небудь будь-хто будь-що  будь-який абихто абищо абиякий хтозна-що

казна-що казна-хто

 

 4.1. Які два займенники псують дороги? ________

 За допомогою яких трьох займенників можна зробити руки чистими_________; Який займенник можна віднайти в кінці абетки? _____

4.2. Поставити займенники у родовому та орудному відмінках однини без прийменників і з прийменниками до або з

Родовий відмінок                                                        Орудний відмінок                                                                  відмінок                           

Наприклад: хто, кого, до нього, з нього; ким, з ним, до кого

Її___________________________________________________________________

Нічого_______________________________________________________________

Хто__________________________________________________________________

Цей___________________________________________________________

Інформація. 5.1.Прислівники утворюються  від прикметників: гучно, вороже, дочиста, по-батьківськи; від іменників: довіку, зранку, взимку, опівдні, щодня; від числівників: вдвоє, вчетверо, надвоє, утрьох, по-третє;

Прислівники займенникового походження: туди, звідти, всюди, подекуди, абикуди, деколи; дієслівного походження: пошепки, жартома, крадькома; дієприслівникового походження: всупереч, стоячи, співаючи;

Прислівники, які утворені складанням основ: самотужки, праворуч, силоміць, тишком-нишком, де-не-де;

5.2.  За значенням прислівники поділяються на такі розряди:

Розряд

На яке питання відповідає

Приклади

Способу дії

Міри і ступеня

 

Місця

Часу

 

Причини

 

Мети

Як? Яким способом?

Скільки? Наскільки? Якою мірою?

Де?куди? звідки?

Коли? З якого часу? До якого часу?

Чому?через що? з якої причини?

Для чого? Навіщо?

 З якою метою?

Весело,  нашвидкуруч

Багато, натроє, зовсім

 

Тут, далеко, здалеку

Сьогодні, звечора, довіку

 

Зозла, спересердя, спросоння

Навмисне, наперекір, напоказ

 

5.3.  Вставити прислівник у речення. Пояснити походження прислівника та  його розряд.

Шуба гріє людину (коли?) _________, а праця  (коли?) ________.   Потрудився  (як?)  ______влітку,  взимку спочивай! Трудяща копійка годує ( до якого часу?)_______. У гарної господині (де?) _______лад. На чуже (як?) __________ подивляється кума. 

6.1. Виписати з тексту та підрахувати дієслова.

Андрійко замріявся

Йде урок. У класі тиша. Учні всі старанно пишуть.

                         Вчитель їм слова диктує, Та Андрійко їх не чує.

                         Чистий зошит у Андрія. Ні, хлопчина не хворіє –

Він, відклавши ручку, мріє. Ось він в космос полетів…

Ось полює на китів… Все він може, все уміє,

Та, на жаль, лише у мрії. А в житті – звичайна двійка

Знов чекає на Андрійка.

6.2. Щоб було зрозуміліше, поставте дієслова в 1-й особі множини і запишіть у дві колонки: 1) із закінченням –емо(-ємо); 2) –имо( -їмо). Якщо запишете правильно, то з других від початку слів прочитаєте  закінчення вислову французького філософа Д.Дідро:

«Люди перестають мислити, коли__________________________________________

Спекти, везти, терти, зчистити, сидіти, нести, встати, стесати, стишити, записати, бачити, стояти, нюхати, стерегти, пилити, тьопати.

Закінчення –емо (-ємо)

Закінчення –имо (їмо)

 

 

 

 

 

Інформація-висновок 7.1. Пояснити різницю між самостійними(повнозначними) та службовими частинами мови.

Самостійні частини мови

Службові частини мови

1. Мають лексичне значення

2. Мають граматичне значення

3. У реченні виступають членами речення

1. Виконують службову функцію: є граматичними засобами вираження звязків і відношень між словами в реченні( сполучники, прийменники)

2. Надають словам чи реченню смислових відтінків (частка)

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити